Особливості в'язання довгим гачком

Загальні відомості - http://pani.kiev.ua/uk/-id=923-1.htm


Усунення дефектів туніського в'язання (взято тут)

  Одним з недоліків туніського полотна, як і будь-якого трикотажу взагалі, є його скручування

Хутрове в'язання (2)

Хутрове в'язання

Хутрову пряжу перша створила Пола Лішман у середині 70-х років (народилася в 1949 році в Канаді, в Монреалі). Звичайно, в історії моди можна знайти аналоги цієї пряжі, наприклад, існувала в недалекому минулому синель (щільний, пухнастий, схожий на кошлату гусеницю дуже довгий шнурок, що складався з туго скручених вузьких стрічок), або перші моделі Пако Рабанн, який запропонував у 1968 році «в'язане хутро» і алюмінієвий трикотаж. Пола Лішман запатентувала свій винахід.

Перуанське в'язання (брумстік, broomstick)

Брумстік – чудовий візерунок з серії перуанського в’язання. Це поєднання в'язання гачком і однією товстої шпицею. БРУМСТІК перекладається як «ручка від мітли», «палиця від мітли». Під час в’язання БРУМСТІКА

Брюггське мереживо

Бельгійське місто Брюгге - це батьківщина відомих мережив. Брюггське в'язане мереживо імітує мереживо, сплетене на коклюшках. Цей вид в’язання гачком називають імітацією вологодських мережив.

Брюггські мережива складаються з тасьм, які при поєднанні створюють чудові візерунки. При в'язанні гачком ці тасьми з'єднуються маленькими ланцюжками

Ірландське мереживо

Винахід способу належить мадемуазель Рієго де Бланкардьє, дочці франко-іспанського дворянина і ірландки. Вона придумала, як робити мереживо, яке б нагадувало Венеціанське, але можливо зробити гачком, щоб прискорити виробництво. Шматок мережива, який вив’язувався за 200 годин голкою, міг бути зв’язаним лише за 20 годин. В 1846 році Рієго де Бланкардьє видала першу книжку ірландських зразків в’язання гачком.

Філейні візерунки

Філейне в'язання — це «сіткова» система в'язання. У техніці філейного в'язання можна виконати ажурні хустки, кофти, шалі, палантини. Якщо при в'язанні використовувати тонкі нитки, моделі будуть особливо елегантними. Якщо для тонких ниток взяти товстий гачок, полотно буде ажурним, з великими просвітами. Основою

Схематичне зображення візерунків для в’язання гачком

Щільні візерунки

Візерунок із стовпчиків і повітряних петель

Елементи в'язання гачком

Повітряна петля і ланцюжок з повітряних петель

Кінець робочої нитки покладіть на вказівний палець лівої руки, зробивши на кінчику нитки маленьку петлю. У петлю протягніть головку гачка, після чого гачком підхопите вільну нитку і протягніть її через петлю. На гачку з'явилася перша повітряна петля. Злегка підтягніть її так, щоб петля лежала на гачку не дуже вільно, але і не дуже туго, так, щоб в неї можна було протягнути нову нитку. 

Короткі історичні відомості про виникнення та розвиток в'язання гачком

В’язання гачком – вид рукоділля, зароджений у глибинах історії. Період розвитку цього ремесла був, безперечно, дуже тривалим. За всієї недовговічності пряжі і трикотажу, дивно як дійшли донині старовинні в'язані вироби та їх зображення, які дають нам певне уявлення про давнину промислу.