Ірландське мереживо

Винахід способу належить мадемуазель Рієго де Бланкардьє, дочці франко-іспанського дворянина і ірландки. Вона придумала, як робити мереживо, яке б нагадувало Венеціанське, але можливо зробити гачком, щоб прискорити виробництво. Шматок мережива, який вив’язувався за 200 годин голкою, міг бути зв’язаним лише за 20 годин. В 1846 році Рієго де Бланкардьє видала першу книжку ірландських зразків в’язання гачком.

Нова техніка дуже швидко поширилась, і незабаром цілі сім’ї  були зайняті в’язанням мережив. Цьому сприяло й те, що техніка ірландського мережива дуже зручна для масового виробництва. На відміну від звичайного в’язання гачком, ірландське – складається з окремих мотивів (листя, квіти, розетки), які в’яжуться окремо і потім з’єднуються за допомогою сітки. Такий спосіб давав можливість поділу праці – кожен в’язальник спеціалізувався на окремих мотивах, у відповідності зі своїми здібностями. Таким чином, кожен член сім'ї міг внести свій внесок в загальний заробіток, тому в'язали всі – чоловіки, жінки, діти, старі. Секрети в'язання ревниво охоронялися кожною сім'єю, робота ховалася, якщо в дім несподівано входили сусіди!

Готові мотиви доставлялись в мережевні центри в найближчому місті, і там найбільш досвідчені і творчо обдаровані майстри збирали з них готові речі – коміри, манжети, сукні і пальто, і навіть пляжні парасольки.

Ірландське мереживо охоче купували в Дубліні, Лондоні, Парижі, Римі, Нью-Йорку і Сан-Франциско. Популярність мережива коливалася в залежності від моди, але все ж воно було сильно затребуване аж до другої світової війни, після якої різко впав попит на предмети розкоші.

Зараз інтерес до цього рукоділля відроджується, багато в чому завдяки цікавим моделям дизайнерів, що використовують цю техніку. Втім, затребувані не тільки сучасні моделі. Наприклад, на одруженні Крон-принца Данії в 2004 наречена була одягнена "в просте плаття кольору слонової кістки з вуаллю із 100-річних ірландських мережив".

Головна цінність ірландського мережива в тому, що воно досі залишається ручною, індивідуальною роботою. Якщо вишивати, ткати килими та гобелени, в'язати трикотажне полотно вже давно вміють машини, то створитив'язане мереживо може тільки рука майстра.

То що ж таке ірландське мереживо? Окремі елементи вив'язуються

коротким гачком, а потім за допомогою певних технік збираються в готовий виріб.

Виконувати елементи можливо з ниток будь-якого складу, але бажано, щоб вони мали щільний рівномірний виток.

Мотиви ірландського в’язання можуть бути використані як накладні прикраси або аплікації на трикотажі або тканині. Вони гарно поєднуються з прикрасами, шнурами, вишивкою, біжутерією.

Зборка елементів ірландського мережива

На тканину або щільний папір (основу) нанести малюнок розташуванняелементів. Виконані за схемами елементи, розкласти на основу лицем до низу изафіксувати. З’єднати елементи одним із наведених нижче способів. Відпаритимереживне полотно окрім об’ємних елементів. Зняти з основи.

Способи з’єднання елементів ірландського мережива

1.    Елементи прив’язуються по ходу роботи один з другим.

2. Мотиви мережива фіксуються на тканині за зразком, а між ними і навкруги вив’язується сітка основи гачком. Візерунок сітки може бути будь-яким. (2-й спосіб). 

3. Спочаткувив’язується сітка основи і на неї по зразку нашиваються мотиви мережива.

4.  Мотиви приметуються на тканину з візерунком, а потім вишивається сітка основи голкою за принципом голчатого мережива.    Можливо з’єднувати елементи між собою стібкамиз ниток, а потім обшити ці нитки швом «рішельє». Таке з’єднання називаютьбридами.

5. Мотиви мережива за візерунком пришиваються на товстий бавовняний тюль. Якщо елементи виконані з тонкої нитки тонким гачком, то можливо в якості сітки тонку нейлонову тюль.

Елементи ірландського мережива можуть бути:

·      Геометричної форми (трикутники, квадрати, багатокутники, круги, частинки круга. Геометричні елементи вив’язуються від середини одним з 3-х способів.

-    В’язання від кільця з повітряних петель під арочку;

-    В’язання від ланцюжка з 3-х повітряних петель, гачок вводиться 1-шу петлю ланцюжка;

-  Обв’язування кільця з робочої нитки з наступним затягуванням кінця нитки.

·      Рослинні елементи (квітки, листочки).

·      Цілі рослинні елементи.

·      Метелики. Сердечки. Зірочки.